Особливості транспортування пацієнтки:
- Інсульт в анамнезі;
- Перелом шийки стегна та больовий синдром;
- Небезпека повторного крововиливу в мозок;
- Перетин лінії розмежування Україна – ДНР.
Найжорстокіша депресія, зневіра, почуття безпорадності та безвихідності– з цим доводиться стикатися, коли відбувається транспортування літніх хворих людей, яким не пощастило опинитися під обстрілами. Незважаючи на зусилля лікарів, людина згасає. Виникає багато запитань. Як я проїду з Донецька до Києва? Як я провезу речі, яких виявляється чимало? Тут на батьківщині, у Донецьку все було знайоме, а тепер попереду незнайомий Київ та невідомість: кому я потрібна? де спатиму? Хто за мною доглядатиме? Тривога. Болі, що виснажують.
Як правило, з Донецька виїжджаємо рано-вранці, щоб встигнути пройти лінію розмежування. Ми стежимо за тим, щоб больовий синдром був вчасно купований, адже дороги залишають бажати кращого. Але найдивовижніше спостерігати як у пацієнтів під час перевезення змінюється настрій на краще, з'являється апетит, вони стають говіркішими.
Зазвичай пацієнти їдуть самі, турботи щодо санітарного догляду лягають на бригаду швидкої допомоги. Попили, прийняли ліки, повечеряли, подрімали. І ось довгоочікувана зустріч із сім'єю.
Будьте радісні та співчутливі!
Андрій Каспаревич, служба перевезення хворих МедТаксі.
